Засідання кафедри 26.07.2021

Протокол №23. Засідання кафедри 26.07.2021
Розширене засідання кафедри експлуатації та ремонту рухомого складу щодо попереднього розгляду дисертаційнох роботи ЯКОВЛЕВА СЕРГІЯ СЕРГІЙОВИЧА на тему «ФОРМУВАННЯ АДАПТИВНОЇ СИСТЕМИ УТРИМАННЯ ПРИСКОРЕНОГО РУХОМОГО СКЛАДУ», поданої на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.22.07 – рухомий склад залізниць та тяга поїздів. Науковий керівник -доктор технічних наук, професор Крашенінін Олександр Семенович, Український державний університет залізничного транспорту, кафедра експлуатації та ремонту рухомого складу, професор кафедри.

Слухали:
Доповідь здобувача Яковлева С.С. по виконаній дисертаційній роботі на тему «Формування адаптивної системи утримання прискореного рухомого складу», висунутої на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук із спеціальності 05.22.07 – рухомий склад залізниць та тяга поїздів.
Виступили:
Професор Панченко С.В., професор Бутько Т. В., професор Бабаєв М. М., професор Калабухін Ю.Є., професор Мойсеєнко В. І., професор Мороз В.І., професор Пузир В.Г., професор Крашенінін О.С., професор Жалкін Д.С.
Ухвалили:
1. Кафедра рекомендує, з урахуванням усунення визначених зауважень, надати дисертаційну роботу здобувача Яковлева Сергія Сергійовича «Формування адаптивної системи утримання прискореного рухомого складу» у спеціалізовану вчену раду Д 64.820.04 до захисту для здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук по спеціальності 05.22.07 – рухомий склад залізниць та тяга поїздів.
2. Затвердити загальну характеристику дисертаційної роботи.

ЗАТВЕРДЖУЮ:
Ректор Українського державного
університету залізничного транспорту,
доктор технічних наук, професор
_______________ С. В. Панченко
“___” _____________ 2021 р.

В И Т Я Г
з протоколу № __ від __ ___ 2021 р. розширеного засідання кафедри «Експлуатація та ремонт рухомого складу» (ЕРРС)
Українського державного університету залізничного транспорту

Присутні:
члени спеціалізованої вченої ради Д 64.820.04
1. Панченко С.В. – доктор технічних наук, професор, ректор;
2. Бабаєв М. М. – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри «Електротехніка та електричні машини» (ЕТ та ЕМ);
3. Бутько Т. В. – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри «Управління експлуатаційною роботою» (УЕР);
4. Бойнік А. Б. – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри «Автоматика та комп’ютерне телекерування рухом поїздів» (АТ) (присутній он-лайн на платформі ZOOM);
5. Ломотько Д. В. – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри «Транспортні системи та логістика» (ТСЛ) (присутній он-лайн на платформі ZOOM);
6. Огар О. М. – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри «Залізничні станції та вузли» (ЗСВ) (присутній он-лайн на платформі ZOOM);
7. Устенко О.В. – доктор технічних наук, професор, декан механіко-енергетичного факультету;
8. Мороз В. І. – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри «Механіка і проектування машин» (МПМ) (присутній он-лайн на платформі ZOOM);
9. Мойсеєнко В.І. – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри «Спеціалізованих комп’ютерних систем» (СКС);
10. Прохорченко А. В. – доктор технічних наук, доцент кафедри «Управління експлуатаційною роботою» (УЕР) (присутній он-лайн на платформі ZOOM);
11. Калабухін Ю.Є. – доктор технічних наук, професор, декан економічного факультету;
12. Маслієв В.Г. – доктор технічних наук, професор кафедри «Електричного транспорту та тепловозобудування» НТУ ХПІ (присутній он-лайн на платформі ZOOM).

викладачі кафедри ЕРРС
13. Пузир В.Г. – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри «Експлуатація та ремонт рухомого складу» ;
14. Крашенінін О.С. – доктор технічних наук, професор;
15. Бабанін О.Б. – доктор технічних наук, професор;
16. Жалкін Д.С. – доктор технічних наук, професор;
17. Жалкін С.Г. – кандидат технічних наук, професор;
18. Михалків С.В. – кандидат технічних наук, доцент (присутній он-лайн на платформі ZOOM);
19. Дацун Ю.М. – кандидат технічних наук, доцент;
20. Зіньківський А.М. – кандидат технічних наук, доцент(присутній он-лайн на платформі ZOOM);
21. Сумцов А.Л. – кандидат технічних наук, старший викладач(присутній он-лайн на платформі ZOOM);
22. Аулін Д.О. – старший викладач;
23. Коваленко В.І. – старший викладач (присутній он-лайн на платформі ZOOM);
24. Клименко О.В. – старший викладач (присутній он-лайн на платформі ZOOM);
25. Анацький О.О. – старший викладач.

Усього були присутні – 25 осіб (члени Спеціалізованої вченої ради і викладачі кафедр: «Експлуатація та ремонт рухомого складу» – 25 осіб).

Порядок денний
Попередній розгляд виконаної дисертаційної роботи здобувача Яковлева Сергія Сергійовича на тему «Формування адаптивної системи утримання прискореного рухомого складу».

Слухали:
Доповідь здобувача Яковлева С.С. по виконаній дисертаційній роботі на тему «Формування адаптивної системи утримання прискореного рухомого складу», висунутої на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук із спеціальності 05.22.07 – рухомий склад залізниць та тяга поїздів.
Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради механіко-енергетичного факультету Українського державного університету залізничного транспорту _______ р., протокол № _____.
Науковий керівник – доктор технічних наук, професор кафедри «Експлуатація та ремонт рухомого складу» Українського державного університету залізничного транспорту Крашенінін Олександр Семенович.
У своїй доповіді здобувач Яковлев С.С. підкреслив актуальність теми дисертаційної роботи, виклав основні результати теоретичних та експериментальних досліджень та їх практичне використання.
Після доповіді здобувачу наукового ступеня були поставлені запитання і отримані відповіді:
1.Що виноситься на захист?
На захист виносяться результати дисертаційної роботи «Формування адаптивної системи утримання прискореного рухомого складу», що базується на інформації вбудованої системи діагностування окремого обладнання прискореного рухомого складу (ПРС) і проведенні діагностування в стаціонарних умовах ремонтного господарства депо для забезпечення високої надійності і безпеки експлуатації ПРС.

2.Які наукові положення виноситься на захист?
Розробка актуального наукового завдання формування адаптивної системи утримання ПРС, який експлуатується в АТ «Укрзалізниця», шляхом: врахування технічного стану ПРС та удосконалення технології взаємодії ремонтних господарств депо, виробників і постачальників запасних частин. Розроблено модель поведінки системи утримання ПРС, в залежності від експлуатаційних витрат і доходів від діяльності, встановлено залежність коефіцієнта готовності ПРС від технологічних потужностей ремонтного виробництва та характеру відмов обладнання ПРС. Також положення, що набули подальшого розвитку: визначення впливу зміни резервів пропускної спроможності ремонтного господарства з урахуванням визначення оптимальної кількості ремонтних бригад, що дає можливість досягти необхідного рівня готовності і скоротити час простою на технічному обслуговуванні (ТО) та поточному ремонті (ПР) ПРС; дослідження з обґрунтування необхідності універсальності ремонтного оснащення при організації ремонту ПРС; запропоновано кореговані підходи щодо визначення оптимальної взаємодії ремонтних господарств депо, виробників і постачальників запасних частин.

3. Які системи утримання тягового рухомого складу існують?
Зараз існують планово-попереджувальна система ремонту, система ремонту за фактичним технічним станом технічного об’єкту та змішана система ремонту, яка поєднує і перший і другий варіант.

4. Що відображають таблиці плакату «Обґрунтування оптимальних розмірів запасів для забезпечення ремонтного господарства»?
Моделювання розмірів запасів для ремонтного господарства. Так, при збільшенні значень n (необхідне число одиниць продукції), p (ймовірність виявлення несправної одиниці продукції), K (витрати, пов'язані з оформленням додаткового замовлення при виникненні такої необхідності) значення х(n) (оптимальні розміри партії одиниць продукції) зростає. Зміна х(n) в залежності від значень n і K при наведена в першій таблиці. У другій таблиці приведені значення оптимальних розмірів партії одиниць продукції, мінімальні очікувані витрати та гарантія постачальника при різній необхідній кількості продукції та різних витратах, пов'язаних з оформленням додаткового замовлення.

5. Що відображають значення в таблиці на плакаті «Результати розрахунків витрат на проведення ТО-3 при адаптивній і планово-попереджувальній системах утримання ПРС»?
Результати розрахунків витрат згідно цільової функції витрат при організації адаптивної і планово-попереджувальної систем. Для опису відмов було використано експоненціальний закон розподілу відмов. Відмови обладнання, які контролюються вбудованою системою діагностування ПРС, характеризуються раптовістю і невизначеністю часу відмови. Для обладнання, яке в процесі експлуатації зношується і одночасно на нього діють інші фактори, було використано розподіл Вейбула-Гнеденка. Фахівцями Дніпровського національного університету залізничного транспорту була виконана робота «Дослідження та визначення основних показників роботи та надійності електропоїздів HRCS2 з пробігом до 500 000 км». Були зафіксовані відмови 14 видів обладнання, згідно з якими були визначені характеристики ймовірностей безвідмовної роботи окремого обладнання при проведенні ТО-3. Тобто в таблиці наведене порівняння ефективності адаптивної системи утримання ПРС і планово-попереджувальної.

6. Як впливає вид закону розподілу на напрацювання на відмову і вид закону розподілу часу на відновлення, на значення коефіцієнту готовності ПРС?
Значення коефіцієнту готовності суттєво залежить від виду закону розподілу напрацювання на відмову і виду закону розподілу часу на відновлення. За результатами теоретичних розрахунків, зроблено висновок, що найменше значення досягається при розподілі напрацювання на відмову за експоненціальним законом і розподілу часу на відновлення Релея. Фактор, що впливає на цей показник є середнє напрацювання на відмову, яке найменше саме при експоненціальному розподілі напрацювання на відмову. Доцільно організовувати процес відновлення таким чином, щоб розподіли часу на відновлення були близьким до гама-розподілу. При інших розподілах часу на відновлення середній час на відновлення суттєво більший.

Виступили:
Професор Панченко С.В., професор Бутько Т. В., професор Бабаєв М. М., професор Калабухін Ю.Є., професор Мойсеєнко В. І., професор Мороз В.І., професор Пузир В.Г., професор Крашенінін О.С., професор Жалкін Д.С.
У виступах були відмічені окремі зауваження, а також зазначена актуальність теми, практична важливість дисертаційної роботи, обґрунтованість висновків. Зазначено також наукову новизну результатів дисертаційного дослідження.
За результатами обговорення доповіді з дисертаційної роботи були прийняті наступні рішення.

Ухвалили:
1. Кафедра рекомендує, з урахуванням усунення визначених зауважень, надати дисертаційну роботу здобувача Яковлева Сергія Сергійовича «Формування адаптивної системи утримання прискореного рухомого складу» у спеціалізовану вчену раду Д 64.820.04 до захисту для здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук по спеціальності 05.22.07 – рухомий склад залізниць та тяга поїздів.
2. Затвердити загальну характеристику дисертаційної роботи.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми та її зв’язок із планами наукових робіт установи

У теперішній час Україна активно впроваджує швидкісний рух. Це обумовлює необхідність створення відповідної сучасної ремонтної інфраструктури для утримання прискореного рухомого складу (ПРС), який насичений наукоємним обладнанням. На фоні загального скорочення обсягів перевезень в Україні й існування надлишків локомотивних депо та їхніх ремонтних потужностей постає задача вибору варіантів: або переобладнання існуючих ремонтних потужностей на базі локомотивних депо для обслуговування ПРС, або побудови повністю нових ремонтних сервісних центрів (СЦ), або виконання великих видів ремонту на потужностях виробника (постачальника) ПРС у відповідній країні.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 р. № 430-р схвалено Національну транспортну стратегію України на період до 2030 року. У рамках цієї стратегії стоять завдання розробки та виконання програми оновлення залізничного рухомого складу (РС), у тому числі для високошвидкісних пасажирських перевезень. Цей факт обумовлює необхідність впровадження відповідних сучасних принципів управління технічним станом РС.
Таким чином, актуальним є наукове завдання щодо формування адаптивної системи утримання, яка дозволить підвищити експлуатаційну надійність і ефективність використання ПРС, який уже працює в АТ «Укрзалізниця» та ще буде поставлений у рамках програми оновлення залізничного РС.
Дисертаційна робота виконувалася на кафедрі експлуатації та ремонту рухомого складу Українського державного університету залізничного транспорту (УкрДУЗТ) відповідно до Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року, що схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 р. № 430-р, Стратегії АТ «Укрзалізниця» на 2019-2023 роки, а також науково-дослідної роботи, у якій автор брав безпосередню участь як виконавець, за темою: «Розробка підходів до формування стратегії технічного обслуговування, поточного ремонту тягового рухомого складу з урахуванням переходу на сервіс» (ДР № 0119U102455).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування необхідності формування адаптивної системи утримання ПРС, що використовується в АТ «Укрзалізниця», яка дозволить підвищити експлуатаційну надійність і ефективність використання ПРС.
Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання дослідження:
- дослідити та визначити основні показники роботи та надійності ПРС;
- формалізувати систему утримання ПРС з урахуванням її адаптації до технічного стану РС та удосконалення технології взаємодії ремонтних господарств депо, виробників і постачальників запасних частин;
- визначити технологію оптимальної взаємодії ремонтних господарств депо, виробників і постачальників запасних частин;
- визначити вплив організації технічного обслуговування (ТО) обладнання ПРС на надійність його експлуатації при різних законах розподілу відмов;
- сформувати дислокацію регіональних сервісних центрів (СЦ) і закріпити за ними депо ПРС;
- провести дослідження та оцінку надійності роботи ремонтних підрозділів депо ПРС за критерієм оптимальної кількості ремонтних бригад для забезпечення виконання ТО, поточного ремонту (ПР) приписного парку ПРС і ПРС з інших депо;
- визначити чинники, які впливають на забезпечення універсальності обладнання ремонтного господарства депо для створення можливості проведення ремонтних заходів для ПРС не тільки приписного парку депо, а й ПРС з інших депо;
- провести техніко-економічне обґрунтування запропонованої адаптивної системи утримання.

Формулювання наукової задачі, нове вирішення якої отримано в дисертації
Розробка актуального наукового завдання формування адаптивної системи утримання ПРС, який експлуатується в АТ «Укрзалізниця», шляхом урахування технічного стану ПРС та вдосконалення технології взаємодії ремонтних господарств депо, виробників і постачальників запасних частин.

Наукові положення, розроблені особисто дисертантом, та їх новизна
У дисертаційній роботі дисертантом особисто отримані наступні наукові положення: розробка актуального наукового завдання формування адаптивної системи утримання ПРС, який експлуатується в АТ «Укрзалізниця», шляхом: врахування технічного стану ПРС та удосконалення технології взаємодії ремонтних господарств депо, виробників і постачальників запасних частин. Розроблено модель поведінки системи утримання ПРС, в залежності від експлуатаційних витрат і доходів від діяльності, встановлено залежність коефіцієнта готовності ПРС від технологічних потужностей ремонтного виробництва та характеру відмов обладнання ПРС. Також положення, що набули подальшого розвитку: визначення впливу зміни резервів пропускної спроможності ремонтного господарства з урахуванням визначення оптимальної кількості ремонтних бригад, що дає можливість досягти необхідного рівня готовності і скоротити час простою на ТО ПР ПРС; дослідження з обґрунтування необхідності універсальності ремонтного оснащення при організації ремонту ПРС; запропоновано кореговані підходи щодо визначення оптимальної взаємодії ремонтних господарств депо, виробників і постачальників запасних частин.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій, які захищаються

Поставлене в дисертації Яковлева С.С. завдання було вирішене за допомогою сучасних методів статистики та математичного моделювання.
Організація швидкісного руху на основі впровадження сучасного РС в Україні пов’язана не тільки з закупівлею поїздів, але й з необхідністю організації і модернізації ремонтної інфраструктури з використанням сучасного обладнання для ТО і Р ПРС. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 р. № 430-р схвалено Національну транспортну стратегію України на період до 2030 року. У рамках цієї стратегії стоять завдання розробки та виконання програми оновлення залізничного рухомого складу (РС), у тому числі для високошвидкісних пасажирських перевезень. Цей факт обумовлює необхідність впровадження відповідних сучасних принципів управління технічним станом РС.
Таким чином, актуальним є наукове завдання щодо формування адаптивної системи утримання, яка дозволить підвищити експлуатаційну надійність і ефективність використання ПРС, який уже працює в АТ «Укрзалізниця» та ще буде поставлений у рамках програми оновлення залізничного РС.
На фоні загального скорочення обсягів перевезень в Україні й існування надлишків локомотивних депо та їхніх ремонтних потужностей постає задача вибору варіантів: або переобладнання існуючих ремонтних потужностей на базі локомотивних депо для обслуговування ПРС, або побудови повністю нових ремонтних СЦ, або виконання великих видів ремонту на потужностях виробника (постачальника) ПРС у відповідній країні.
Проведені дослідження формування регіональних сервісних центрів і закріплення за ними депо. Проведено дослідження оцінки надійності роботи ремонтних підрозділів депо з ремонту ПРС за критерієм оптимальної кількості ремонтних бригад, для забезпечення виконання ТО, ПР приписного парку ПРС, а також ПРС з інших депо
В дослідженні визначено чинники, що впливають на забезпечення універсальності потужностей ремонтного господарства депо ПРС для створення можливості проведення ремонтних заходів для ПРС не тільки приписного парку депо, а і ПРС з інших депо. Перехід на сервісне обслуговування ПРС передбачає підготовку ремонтного господарства депо на стратегію універсальності при наданні послуг ПРС з ТО, ПР. Визначено залежності зміни ймовірності обслуговування заявки на ремонт від інтенсивності потоку заявок на ремонт, а також оптимальну кількість виконавців в ремонтних бригадах. Доведено, що створення резервів ремонтних бригад підвищує ймовірність виконання заявок на обслуговування в більшому діапазоні інтенсивності надходження заявок.
Визначено стратегію оптимальної взаємодії ремонтних господарств депо, виробників і постачальників ремонтного фонду. Існуюча традиційна система ТО, ПР РС передбачає обов’язкове забезпечення ремонтного господарства оборотним запасом вузлів і агрегатів. В сучасних умовах зв'язаний капітал у вигляді запасів економічно не завжди обґрунтований з урахуванням зниження обсягів перевезень і старінням локомотивного та вагонного парку. Відповідно до цього розглянуто новий підхід до формування і організації роботи системи забезпечення ремонтного господарства депо. Показано, що вирішення задачі розрахунку оптимального запасу агрегатів необхідно координувати з постачальниками готової продукції. Доведено, що досягнення мінімальних очікуваних витрат на замовлення в різному ступені залежить від таких чинників: імовірності виявлення несправної одиниці продукції, величини замовленої партії продукції і додаткових витрат при повторному оформленні замовником. Найбільший вплив на витрати на замовлення оказує величина додаткових витрат на оформлення повторного замовлення, що також впливає на величину замовлення. Величина гарантії виплат постачальнику за якісну продукцію також залежить від додаткових витрат на замовлення продукції і величини замовлення, що визначається зменшенням ймовірності виявлення однієї несправної одиниці продукції. В умовах переходу галузі на принципи сервісного обслуговування слід враховувати вплив наведених чинників на величину витрат на забезпечення ремонтного господарства депо необхідним комплектуючим фондом. Розглянуті питання впливу тимчасового резервування роботи окремого ремонтного обладнання на його надійність за умови різних законів розподілу часу роботи, часу відновлення, часу на тимчасове резервування. Доведено, що тимчасове резервування роботи ремонтних систем суттєво впливає на час напрацювання на відмови, час відновлення і коефіцієнт готовності, а також значно поліпшує ці показники на відміну від показників системи без тимчасового резервування. Доцільно організовувати процес відновлення таким чином, щоб розподіли часу на відновлення були близьким до гама-розподілу. При інших розподілах часу на відновлення середній час на відновлення суттєво більший. Таким чином, це дає можливість скоротити час простою під обслуговування чи в ремонті обладнання ПРС. Показано також, що значення коефіцієнту готовності суттєво залежить від виду закону розподілу напрацювання на відмову і виду закону розподілу часу на відновлення. Найменше значення досягається при розподілі напрацювання на відмову за експоненціальним законом і розподілу часу на відновлення Релея. Тобто тимчасове резервування дозволить підвищити надійність роботи обладнання локомотивів, що позитивно впливає на ефективність роботи локомотива в цілому.

Наукове та практичне значення роботи
Результати дисертаційної роботи Яковлева С.С. полягають у вирішені наукового завдання обґрунтування формування адаптивної системи утримання ПРС, який працює на залізницях України з урахуванням адаптації місцевих умов експлуатації, що дозволить підвищити експлуатаційну надійність і ефективність використання ПРС
Отримані результати та рекомендації утворюють теоретичну основу системного підходу при формуванні адаптивної системи утримання ПРС. Вирішені задачі дозволили: науково обґрунтувати формування адаптивної системи утримання ПРС, який працює в АТ «Укрзалізниця»; визначити чинники, що впливають на забезпечення універсальності потужностей ремонтного господарства депо ПРС для створення можливості проведення ремонтних заходів для ПРС не тільки приписного парку депо; провести формування дислокації регіональних СЦ і закріплення за ними депо ПРС з надання їм відповідних послуг, у тому числі й в забезпеченні запасними частинами; оцінити надійність роботи ремонтних підрозділів депо з ремонту ПРС за критерієм оптимальної кількості ремонтних бригад, необхідних для забезпечення виконання ТО, ПР приписного парку ПРС, а також ПРС з інших депо.
Практичне значення результатів роботи підтверджено відповідними актами впровадження у виробничий процес підрозділів локомотивного господарства АТ «Укрзалізниця» та у навчальний процес Українського державного університету залізничного транспорту.
Таким чином, дисертаційна робота має наукове та практичне значення.

Повнота викладення матеріалів дисертації в публікаціях та особистий внесок у них автора
Матеріали дисертаційної роботи Яковлева С.С. достатньо повно викладені у наступних публікаціях фахових видань та матеріалах доповідей на наукових конференціях:
Основні праці:
1. Крашенінін О.С., Яковлев С.С., Пономаренко О.В. Визначення стратегії технічного обслуговування та ремонту локомотивів у післянормативний період. Збірник наукових праць УкрДУЗТ: Харків, 2017. № 167. С. 25-33.
2. Крашенінін О.С., Яковлев С.С. Oцінка конкурентоспроможності швидкісного рухомого складу українського виробництва. Збірник наукових праць УкрДУЗТ: Харків, 2017. № 174. С. 96-105.
3. Крашенінін О.С., Пономаренко О.В., Яковлев С.С. Забезпечення ремонтного господарства депо оптимальним розміром запасів. Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Сєвєродонецьк, 2017. № 3. С. 95-100.
4. Ровенський О.І., Зюмбровський О.В., Яковлев С.С. Оцінка працездатності об’єктів рухомого складу та інфраструктури залізничного транспорту за результатами прямих вимірювань. Надійність та менеджмент якості. Залізничний транспорт України. Київ, 2017. № 4. С. 46-51.
5. Крашенінін О.С., Яковлев С.С., Шапатіна О.О. Вплив організації технічного обслуговування на ефективність експлуатації тягового рухомого складу. Транспортні системи і технології. Київ: ДУІТ, 2018 № 32. С. 103-114.
6. Крашенінін О.С., Клименко О.В., Яковлев С.С., Шапатіна О.О. Обґрунтування маневреності ремонтного господарства локомотивного депо. Збірник наукових праць УкрДУЗТ: Харків, 2018. № 181. С. 15-23.
7. Крашенінін О.С., Яковлев С.С., Шапатіна О.О., Турубара О.О. Територіальне закріплення локомотивних депо за сервісними центрами. Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті. Харків: УкрДУЗТ, 2018. № 5. С.10-22.
8. Яковлев С.С. Забезпечення технологічної надійності роботи підрозділів ремонтного господарства локомотивного депо. Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті. Харків: УкрДУЗТ, 2019 № 4. С. 27-39.
9. Крашенінін О.С., Яковлев С.С., Шапатіна О.О. Дослідження впливу тимчасового резервування на надійність обладнання локомотивів. Транспортні системи і технології. Київ: ДУІТ, 2019 № 34. С. 4-18.
10. Крашенінін О.С., Яковлев С.С., Задесенець В.І. Обґрунтування критерію ефективності експлуатації локомотивів. Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті. 2020, № 4. С 10-14.
11. Крашенінін О.С., Яковлев С.С., Шапатіна О.О. Обґрунтування стратегії організації технічного обслуговування, поточного ремонту швидкісного рухомого складу в умовах України. Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті. 2021, № 3. С 7-11.
Публікації у виданнях інших держав:
12. Krasheninin O., Klymenko O., Ponomarenko O., Yakovlev S. (2018) Justification of statutory service life extension of locomotives on the basis of theory of aging. International Journal of Engineering & Technology. № 7 (43). Р. 174-178.(видання індексується в базі Scopus).
13. Крашенинин А.С., Шапатина Е.А., Яковлев С.С. Оценка годности оборудования локомотивов при достижении посленормативного срока эксплуатации. World science. Poland. Warsaw, 2019, № 4 (44) Vol.1, С.16-29.
Праці апробаційного характеру:
14. Крашенінін О.С., Пономаренко О.В., Яковлев С.С. Перспективи розвитку сервісного обслуговування рухомого складу в умовах ремонтних депо і предприємств України. Тези доповідей 79-ої міжнародної науково-технічної конференції «Розвиток наукової та інноваційної діяльності на транспорті» (м. Харків, 25-27 квітня 2017 р.). Збірник наукових праць Українського державного університету залізничного транспорту. 2017. № 169 (додаток). С. 55-56
15. Крашенінін О.С., Пономаренко О.В., Яковлев С.С. Визначення стратегії технічного обслуговування та ремонту локомотивів у після нормативний період. Тези доповідей 79-ої міжнародної науково-технічної конференції «Розвиток наукової та інноваційної діяльності на транспорті» (м. Харків, 25-27 квітня 2017 р.). Збірник наукових праць Українського державного університету залізничного транспорту. 2017. № 169 (додаток). С. 66-68.
16. Krasheninin O., Ponomarenko O., Yakovlev S. Provision of the maintenance service of the depot with the optimal size of repair stocks. Globalization of scientific and educational space/ Innovations of the transport. Problems, experience, prospects. Theses of the international scientific conference on May 3-12, 2017, Dresden (Germany)-Paris (France).-Severodonetsk: Volodymyr Dahl East Ukrainian National University. 2017. P96-97.
17. Крашенінін О.С., Яковлев С.С., Пономаренко О.В. Oцінка конкурентоспроможності швидкісного рухомого складу українського виробництва. Енергооптимальні технології, логістика та безпека на транспорті: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. (Львів 18-19 червня 2018 р.). Дніпро: ДНУЗТ, 2018.С. 59-60.
18. Крашенінін О.С., Яковлев С.С. Територіальне закріплення локомотивних депо за сервісними центрами. Тези стендових доповідей та виступів учасників 30-ої міжнародної конференції «Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті». (м. Харків, 24-26 жовтня 2018 р.) Науково-технічний журнал «Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті». 2018. № 4 (додаток). С. 36-37.
19. Крашенінін О.С., Шапатіна О.О., Яковлев С.С. Обґрунтування системи утримання локомотивів при продовженні терміну експлуатації понад нормативний. Актуальні питання сучасної науки (частина ІІ): V Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Київ 21-22 квітня 2019 р.). Київ: МЦНД, 2019. С. 24-25.
20. Крашенінін О.С., Шапатіна О.О., Яковлев С.С. Оцінка впливу тягово-енергетичних характеристик локомотивів на потужності ремонтного господарства Транспорт і логістика: проблеми та рішення: Збірник наукових праць за матеріалами ІХ-ї Міжнародної науково-практичної конференції, Сєвєродонецьк − Одеса − Вільнюс – Київ (22-24 травня 2019 р.) Одеса: КУПРІЄНКО СВ, 2019. С. 79-81.
21. Бутько Т.В., Крашенінін О.С., Обозний О.М., Яковлев С.С. Впровадження ефективної системи утримання прискореного рухомого складу в умовах України Прогресивні технології засобів транспорту Матеріали першої міжнародної науково-технічної конференції (23-24 вересня 2021 р.) Харків – Миргород: УкрДУЗТ, 2021. С.59-60.

Особистий внесок здобувача. У роботах, опублікованих у співавторстві, автору належить: [1, 19, 15] – обробка результатів і визначення числа відновлень устаткування ПРС протягом деякого напрацювання; [2, 17] – обробка результатів щодо визначення конкурентоспроможності ПРС на підставі визначення вагових характеристик, споживчих та вартісних показників сучасного ПРС; [3, 16] – визначення стратегії формування запасів для забезпечення ремонту; [4] – обробка і опрацювання результатів вимірювання для оцінки працездатності ПРС; [5] – визначення параметрів надійності для оцінки організації ТО ПРС; [6] – методика прийняття рішення щодо адаптації ремонтного господарства депо до реальних ситуацій з надання ремонтних послуг; [7, 18,14] – оцінка потужностей ремонтних підрозділів депо для закріплення за ними регіональних СЦ; [9] – обробка статистичного матеріалу та результатів дослідження; [10] – визначення ідеї обґрунтування критерію ефективності експлуатації локомотивів, у якості якої прийнятий приведений коефіцієнт ефективності; [11] – обробка статистичного матеріалу та результатів дослідження; [12] – моделювання варіантів організації системи ремонту (Р) і організації ТО при перевищенні встановленого терміну служби локомотивів; [13, 20] – опрацьована критеріальна оцінка варіантів ТО, ПР при подовженні післянормативного періоду експлуатації РС; [21] – проведено розрахунки згідно запропонованої оптимізаційої математичної моделі адаптивної системи утримання ПРС.
Дослідження, що висвітлені в усіх наукових працях проводились в УкрДУЗТ.
Всі публікації задовольняють вимогам Міністерства освіти і науки України. Стаття [12] індексується у базі Scopus.
Оцінка мови та стилю дисертації
Структура дисертаційної роботи, її мова та стиль викладення матеріалу (досліджень, наукових положень, висновків і рекомендацій) задовольняє вимогам Міністерства освіти і науки України. Текстовий та графічний матеріал дисертації оформлений також відповідно до цих вимог.

Відповідність змісту дисертації спеціальності, з якої вона подається до захисту
Тема та зміст дисертаційної роботи Яковлева Сергія Сергійовича відповідає паспорту спеціальності 05.22.07 – рухомий склад залізниць та тяга поїздів:
– напрямок – Технічна експлуатація рухомого складу, підвищення надійності й ефективності його використання;
– напрямок – Надійність, діагностика та неруйнівний контроль рухомого складу та його частин;
– напрямок – Техніко-економічні показники функціонування рухомого складу.
Рекомендації дисертації до захисту
Дисертація Яковлева Сергія Сергійовича «Формування адаптивної системи утримання прискореного рухомого складу» є завершеною самостійною кваліфікаційною науковою працею, яка відповідає п. 9, п. 11, п. 12, п. 13, п. 14 Порядку присудження наукових ступенів, що затверджений постановою КМУ № 567 від 24 липня 2013 р. (зі змінами).
Рекомендувати надати дисертаційну роботу Яковлева Сергія Сергійовича на тему «Формування адаптивної системи утримання прискореного рухомого складу» у спеціалізовану вчену раду Д 64.820.04 при Українському державному університеті залізничного транспорту Міністерства освіти і науки України для захисту на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.22.07 – рухомий склад залізниць та тяга поїздів.
Голосували: за – 25 осіб; проти – немає; утримались – немає.
Голова засідання: завідувач кафедри
«Експлуатація та ремонт
рухомого складу»,
доктор технічних наук, професор В.Г. Пузир

Секретар кафедри,
ст. викладач Д.О. Аулін